Мимо жанру

З днем народження, радосте моя.

Ти з"явився у моєму житті в один із найскладніших дотепер його періодів: у час, коли руйнувалося все, що здавалося надійним і вічним, у час, коли зрадили всі, хто міг, і хто не міг зрадили також, у час, коли сіра заздрісна нікчемність об"єдналася, аби святкувати наді мною перемогу, у час, коли день був чорніший ночі.

Якюи ти тоді не з"явився - я б не витримала. Чесно.

Тобі я завдячую не тільки власним життям - але й однім із найвдаліших і найпотужніших своїх текстів.

Щастя тобі, Пташе.

Люблю тебе.

...зйомки четвертого сезону "Шерлока" стартували, а я так нічого і не написала про те, що саме я сподіваюся побачити в цьому четвертому сезоні.
Саме час надолужити, гадаю)
Отже...
Я належу до тих небагатьох, кому третій сезон категорично не сподобався. Ба більше - він віртуозно, як мало якому художньому твору досі вдавалося, проїхався по всім моїм сквікам, презентувавши повний набір того, що змушує мене відчувати некотрольоване бажання вбивати вимкнути тв і відкласти книгу.
Ні, справді.
Тут тобі і зведений на пси пост-рейхенбахівський reunion - бо хоч ріжте мене, але Джон Уотсон, той Джон Уотсон, якого під Бартсом від тіла відтягали як Магдаліну від хреста, той Джон Уотсон, який на цвинтарі благав про диво  - аби потім піти не обертаючись, із прямою палка неживою спиною - цей Джон Уотсон ніколи б не зустрів своє вимолене диво стусанами. Не буває такого. Просто не буває.
Тут тобі і вічна дружба, що зведена нанівець заради якоїсь незугарної кобіти.
Тут і чергова мофатівська "бой-баба - подружка бой-френда", крутіші за яку лишень варені яйця, яка повна і закінчена психопатка, але замість пристрелити цю потвору, аби не мучилася і не мучила інших, заради неї ризикують, офірують собою і пробачають їй всі її вибрики.
Тут і  - bloody hell!!! - довбана вагітність, і жарти нижче талії, і, і, і...
Пояснення в цього може бути лише одне - Мофтіси схибнулися.
Але я була б не я, якби не вигадала геть іншу теорію.

Але зараз не про них.
Зараз про те, що нас може чекати в новому сезоні.
Отже.
Якщо моя теорія вірна - то десь наприкінці першої з трьох серій серіал мусить нарешті вирулити в real mode. Себто, Шерлок приходить до тями десь у лікарні... і далі ми маємо процес реабілітації, що швидше за все лишиться за кадром... і повернення.
Тут, авжеж, Джоно-центричну мене більше за все цікавить, чи видадуть нам ще один, вже справжній і такий-як-треба reunion - а чи мається на увазі, що Джон увесь цей час невідступно просидів біля напівпритомного Шерлока, то ж в курсі усього. Мрію про варіант перший... але, якщо оберуть все ж таки лінію з маренням, то матимемо швидше за все варіант другий.
Моріарті повернеться. Бо Моріарті - це не схиблена няшка Ендрю Скотт... це організація, у який він, швидше за все - шістка.  Скотта даватимуть, ймовірно, флешбеками... але даватимуть.
Ще мені не дає спокою той факт, що у АКД в каноні Джеймсів Моріарті було двоє. Бо у Моріарті був брат, якого неуважний Дойл теж назвав Джеймсом. То ж, можливо, якось розіграють цю карту... і тоді Скотта буде багато, бо напрошується ідея брата-близнюка.
Про братів, до речі.
Мені тривожно за Майкрофта.
Вірна моя теорія чи ні - байдуже, але його роль у Рейхенбахських подіяк все одно лишається... непевною, м"яко кажучи. І за цю непевну роль від кармічної справедливості йому має прилетіти.
Гетісс не самогубець - то ж свого персонажа не вбиватиме. Але прилетить Британському уряду достеменно.
Ну і нарешті Мері-бодай їй-Морстен.
Знов-таки, все залежить від того, чи планують режисери звести третій сезон до анріалу.
Якщо так - то, цілком можливо, Мері - медсестра чи лікар із лікарні, де лікують Шерлока - буде просто персонажем другого плану.
Якщо ж третій сезон був реальністю...
Мері з сералу виведуть, це стодвісотково. Не одразу - може під кінець. Мері можуть вбити в єдиному випадку - якщо дитина Джонова. І тоді вб"ють її, на жаль, з дитиною разом.
Якщо дитина не Джонова - Мері разом із пуголовком звалить до свого справжнього коханця і господаря... і це може бути той самий голова тієї самої організації "Моріарті".
Ну от якось так...