Здавалося б...

[mymozhanru]

...усі події, що почалися в 2009, мали б привчити мене до того, що будь-яка прихильність до іншої людини завершується розбитим серцем.

Caring is not an advantage, Sherlock.

Здавалося б - я прекрасно розумію, що ти не прочитаєш цей пост, бо наші дороги остаточно розійшлися.... то ж цей допис радше потрапить на очі схибленій підстаркуватій курві, яка все ще, як і тоді, раніше, продовжує пасти кожен мій крок... пам"ятаєш, ти колись вмовляв мене не звертати не неї уваги?..

Здавалося б - що сенсу писати внікуди, звертаючись до того, хто вже думати про тебе забув.

Але знав би ти, т*айро, як мені тебе бракує. Того-тебе. що так допоміг мені у 2009. Того-тебе, кого я вважала братом. Того-тебе, кому я довіряла - а ти ж як ніхто знаєш, як у мене погано з довірою.

Я все ще не розумію, як ти міг зробити те, що зробив. Як можна було поїхати, втекти, сховатися. Не можу зрозуміти. Це болить мені. Болить усі ці роки. Я страшенно не люблю розчаровуватися в людях, якими захоплювалася і до яких ставилася прихильно.

Кажуть, талановиті письменники завжди вигадують не лишень персонажів власних книг, але й оточуючих людей.

Я - талановитий письменник.