А ще буває так.

[mymozhanru]

А ще буває так.
Сидиш ти собі в парку на ослоні, працюєш зі смартфоном, робиш нотатки для нової п"єси. І тут поруч на лавку сідає мамзель років 25 з візочком і пуголовком років 1,5-2. І перше, що цей пуголовок робить - тягнеться до твого смартфона.
Авжеж, ти дуже ввічливо кажеш, що "не можна".
Але пуголовок настійливий. Пуголовок чіпляється липкими від щойно знямканої печенюшки пальчиськами за твій гаджет і починає тягти його до себе.
Відводиш пальчиська. І дуже ввічливо просиш матусю, яка розчулено споглядає за тим, як її нащадок анексує чужу власність, прибрати дитину.
І матуся така тобі у відповідь: "Дайтє тєлєфон, она посмотрєть хочєт. Ето же рєбьонок. Дайтє, вам что, жалко что лі?"
І вже сама тягне грабки до твого телефона.
І ви потім дивуєтеся, звідки беруться чайлдфрі?...

Comments

[paserbyp]

...цицькова дитинка як приклад похибного виховання... чайлдфрі тут як отмазка!

[mymozhanru]

як на мене, багато хто стає чайлдфрі після енного експірієнсу спілкування з такими от результатами похибного виховання.

[mymozhanru]

Бгг. Логіка is lost.
"невмієшь спілкуватися з дитиною - стаєшь чайлдфрі!"
Тобто, матуся, яка не привчила свою дитину, що чужехапати - зась, в транспорті ногами буцати інших - зась, бабусі літній в трамваї треба поступитися місцем - чайлдфрі.
Бо вона не вміє спілкуватися з власною дитиною й пояснити їй, що вона не пуп землі.

[henry_flower]

а Ви наступний раз зробіть так: як тільки дитина починає "чіпляється липкими пальчиськами", зробіть великі-великі очі, здивовано подивіться на матусю та голосно запитайте:

"Oh my god, such a lovely child, pure light & joy! What's the baby's name?"

Матуся:

"Єєє, иии, бє, мє, ква-ква" (швидко приборкує дитину)

[mymozhanru]

З власного досвіду порада?)
Я так зазвичай з прорадянськими бабусями спілкувалася, яким дошкуляла моя вишиванка.