(no subject)

Телефонна розмова тривалістю в дві з гаком години - done.
Якось непомітно "виїхали" на ту саму тему; від мене зажадали детального звіту про те, з чого все почалося.
Відзвітувала.
Розповіла про втирання в довіру, про надокучливість і вміння без мила в дупу лізти, про прагнення бути в кожній діжці затичкою. Про брехню, наклепи й погрози, про те, як на біле зухвало казали чорне, про маніпуляції й інтриги, про лицемірство й цькування.
"Знаєш... за таке зазвичай прилітає. Причому, не тому, хто чинить криво, а його нащадкам. Адже Він усе бачить. І захищає тих, кого полюють отак от... натовпом. Тим паче, якщо полюють вперто й завзято, добиваючи того, кому й так немлегко. Тому хай воно потім не дивується й не нарікає, що діточкам-онукам-правнукам погано. Закон всесвіту".
Амінь.