Ну, власне...

...не те щоб я сумнівалася в якості цього конкретно тексту - але приємно.
Приємно, чорт забирай, коли тебе хвалить людина, чия точка зору для тебе важить.
Приємно навіть після всіх цих років.
Отже, штука вийшла гожа.
"Я завжди знала, що ти неймовірно талановита і всього досягнеш, мала".
Кумедно... оцю малу у свої нинішні майже 35 я сприймаю так само органічно, як сприймала у сімнадцять.
Сімнадцять... Господи Боже милий, половина життя.
Коли буде книга - подарую їй.