Feb. 2nd, 2017

mymozhanru: (by art deviations)
Творчість, тим паче поетична - справа інтимна.
І, як кожна інтимна справа, вона не терпить публічності. Усіх цих перформансів, танців з бубнами, усього цього багато галасу даремно.
Поезія - завжди тільки для двох. Для автора і для читача. Це їхня розмова очі-в-очі. І тому абсолютно недоречне втручання в цю розмову масовки - музикантів, художників, акторів.
Поезія - сама-по-собі і сама-в-собі. І усі ці модні нині "буктрейлери", асоціативні відео на задньому плані, музиканти, які меланхолійно бренькають на гітарах, поки автор читає в мікрофон власні твори - це милиці. Милиці й сухозлітка, якою автор недолуго намагається закамуфлювати недоліки своїх текстів, довести, що в них дійсно прихований сенс. якого там ніц немає.
Поезія - це не розумування. Не демонстрація своєї колосальної начитаності. Не нахаращені абияк розумні слова, що сподобалися власним "солідним" звучанням. Поезія - це авторська сповідь. А сповідь не буває ідеально-прорахованою й бездоганно зачесаною, Фрази для сповіді не добирають в словнику іншомовних слів. І в енциклопедичному словнику - також не добирають.
А отже те, що плодять сьогодні в промислових масштабах рускоязичниє поетеси міста М. - це НЕ поезія.
Це НЕ творчість.
Це комерційний проект, спроба продемонструвати власну крутість, відмивання батьківського бабла, тусняк для таких самих мажорчиків з претензією - але НЕ творчість.

Profile

mymozhanru: (Default)
mymozhanru

May 2017

S M T W T F S
 123456
78910111213
14151617181920
212223 24252627
282930 31   

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 25th, 2017 10:32 am
Powered by Dreamwidth Studios